Услышь меня мой Боже,
Услышь Ты голос мой,
Ведь Ты мне всех дороже
И я живу Тобой.
Я встану утром рано,
Когда царит покой.
Я петь Тебе не устану,
Тебе, Спаситель мой.
Припев:
Тебе я пою,
К Тебе я иду
Тернистою тропой,
К Тебе, Боже мой.
Услышь меня мой Боже,
Услышь Ты голос мой,
Ведь Ты мне всех дороже
И я живу Тобой.
Пусть солнышко нам светит,
Или же льётся дождь.
Нет лучше всего на свете,
Чем петь, Тебе мой Вождь.
Припев:
Услышь меня мой Боже,
Услышь Ты голос мой,
Ведь Ты мне всех дороже
И я живу тобой.
Ты знаешь, даже ночью,
Тогда, когда не сплю,
Я в мыслях к Тебе, мой Боже
Пою, не устаю.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ты открой глаза, дружок! - Валентина Солдатова Мы спешим и не замечаем красоты природы, мы идем, смотрим под ноги и не замечаем людей,угождаем, а своя жизнь проходит мимо...
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
