194. Казав Господь: "Свій мир вам залишаю
І ось іде вже світу цього князь.
Його нічого у Мені немає.
Я дуже скоро вже залишу вас"
І Він пішов, смерть смертю подолавши.
Святого Духа нам, з небес, послав.
Чи ж можем ми так сатані сказати:
Твого нічого у мені нема.
Сказати можем, але що почуєм
У відповідь від нього ми тоді?
Ось моя заздрість у тобі панує,
Або сварливість є моя в тобі.
Пожадливість очей, стягання скарбів.
А скільки ще невидимих гріхів
Із нашого життя ми не повимітали,
Щоб встояти могли в земній цій боротьбі.
Не встояти в двобої з сатаною,
Якщо немає звідки сили почерпнуть.
Якщо прийняв Христа холодною душею
То й сотні добрих діл нізащо не спасуть.
Якщо Святе Письмо - лише холодна буква,
Якщо воно тобі, крізь серце, не пройде.
Що говорив Господь уважно ти послухай:
Згори не народившись в царство не ввійдеш.
Я припаду до ніг Ісуса у проханні:
Залишити старе і грішне поможи.
Щодня все йду і йду до Тебе в покаянні,
Навчи як, без гріха, у світі цьому жить.
Щоб серце, до країв, наповнилось любов'ю,
Щоб в ньому Дух Святий завжди свободу мав.
Щоб жити так, як Ти, для Тебе і з Тобою,
Щоб сатана в мені нічого вже не мав.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Рыжий конь - Николай Зимин Наша судьба очень похожа на полосатую зебру...Это нелегко осознать,когда мы молоды и горячи ,но с этим мы смиряемся,и все доверяем Господу.Он нас не забывает...
Но душа моя в ответ
Злится.
До того ей дела нет.
Снится,
Что хотит она достичь
Рая,
А за нею черных туч
Стая.
Заблуждений и страстей
Реки.
Тех,прожитых нами дней,
Вехи.
И куда же ты? Куда?
Где там...
Неземным ослеплена
Светом ,
Все быстрее в синь и даль
Мчится
Её светло - рыжий конь -
Птица.
